Кілька слів про бойківські свята

Різдво


Зима у Вигоді особлива – м'яка, повна свіжого повітря та святкувань. Бойківське Різдво – це містерія, заради якої Ви зобов'язані потрапити у цей край малозвіданої природи взимку. До речі, святкування Різдва за Східним стилем дає змогу західним туристам ще раз відсвяткувати цю подію разом з горянами. Різдвяні свята тривають від Свят-Вечора (6 січня) до Водохреща (19 січня). Щороку у цей час ми переносимося на сотні років у минуле: дітлахи мандрують від хати до хати і співають традиційні українські колядки, отримуючи за вшанування Христового народження смачні подарунки або й гроші! Молодь перетворюється у Біблійних персонажів у символічній виставі народження Ісуса - «Вертепі». Двері кожної оселі відчинені перед усіма мандрівниками: заходьте, привітайте господарів традиційним «Христос Рождається!», і станьте учасником різдвяної трапези.
Кожна страва, подана на святу вечерю (а їх повинно бути 12) є особливою. Сакральним центром свят-вечірнього столу є кутя. Це страва з пшениці, маку, горіхів та меду, яку прийнято куштувати з єдиної спільної миски. Практично обов’язковим атрибутом святкового столу також є узвар із сушениць, про які мовилося вище.
Ніна Мергель (тел. +38(097)7115219), власниця готелю «Гостинний двір» організовує театралізовані святкування Різдвяних свят, Івана Купала та бойківських вечорниць у приміщенні свого ресторану-колиби в с. Шевченкове.

 

Великдень


Це найбільше християнське свято відзначається у нас навесні, зазвичай після католицької Паски. Напередодні святкування, усі мешканці гуртом, вирушають до храмів освятити символи Великодня у ошатних кошичках – здобну паску, писанки та інші земні дари,- запалити пасхальну свічку, заспівати традиційні гаївки. Тисячі родин одночасно збираються біля храмів. І це зворушливе й, водночас, величне видовище необхідно побачити на власні очі! Це світле свято збирає найвіддаленіших членів родин, гостей з усієї країни і навіть світу. Це день веселого гостювання та писанкових боїв! Домашні столи повні смачних страв та напоїв! Завітайте до нас на Великдень, познайомтеся з родинами, і ви обов’язково повернетеся до нас за прекрасними спогадами.

Християнсько-язичницькі зелені свята


Щороку на п’ятдесятий день після Великодня весь християнський світ відзначає Трійцю або П’ятидесятницю – одне з провідних свят церковного календаря (в народі – Зелені свята). Трійця є немовби перехідним містком між весною і літом. На Долинщині, як і всюди на Бойківщині уже не одне тисячоліття перед самим святом в так звану «зелену» суботу прикрашають оселі зіллям чи гілками ліщини, клена або липи. Такий ритуал у бойків отримав назву «майїни». Наші предки вірили, що зелена сила лісу, дух дерева допомагали людині зміцнити здоров’я, вберегти господарство від лиха і сприяли врожаю. У неділю відбувається храмове Богослужіння, де звеличується сходження Святого Духа на апостолів і вшановується християнський культ Трійці як Єдиного Бога.

Культ дарів природи на Спаса


19 серпня – в християнському календарі Преображення Господнє. У бойків –це свято врожаю і другий Спас (перший святкують 14 серпня на Маковія, коли у церквах освячують букети із різних рослин: головок маку, колосків жита й пшениці, василька, барвінку, м’яти, кропу, петрових батогів). На другого Спаса кожен бойківський господар вважає за святий обов’язок посвятити в церкві фрукти, овочі, мед. До цього дня наші предки намагалися закінчити жнива. Це свято освячення фруктів вважається перехідним містком між літом і осінню. Бойки-християни і зараз вірять, що освячені рослини мають вагому користь: вони їх використовують для лікування різних хвороб, а також як оберіг від нечистої сили тощо.