Мова та культура бойків

На відміну від гуцулів, бойки не люблять називати себе бойками, а називаються «верховинцями». У мові бойків ви й досі почуєте характерне архаїчне тверде «и» та чимало давніх слів, яких не вживають більше ніде. Про бойків найчастіше можна почути «впертий бойко», можливо, тому, що вони не довіряють чужинцям і з недовірою ставляться до усього почутого, як тут кажуть «знають своєї».

 

Триверхі бойківські дерев’яні церкви, збудовані без цвяхів стали справжнім відкриттям для світу. У церквах і досі роблять багатоповерхові вертепи, населяючи їх величезною кількістю персонажів Різдвяної містерії. Різдво – це найголовніше і найулюбленіше свято бойків. Багатства гуцульської коляди тут не почуєш, натомість досі популярні живі вертепи – карнавальні дійства з перевдяганням і багатьма персонажами, які ходять селами від хати до хати і вітають усіх радісною новиною: «Христос народився!»