Долинський краєзнавчий музей «Бойківщина»

Обов’язково відвідайте цей музей, що є одним із наймолодших у Карпатському регіоні — заснований у 1998 році. З 2003 року музей знаходиться у новозбудованому приміщенні, зведеному за сприяння всесвітньо відомої благодійної фундації Тетяни та Омеляна Антоновичів (США). Тут ви ознайомитесь із цікавими археологічними знахідками, знаряддями праці та побуту стародавніх часів, бойківським одягом та вишивкою. Також у музеї можна побачити документи, що висвітлюють історію краю, стародруки, видані на території України, твори українського образотворчого та народного мистецтва, а також твори сакрального мистецтва. Гордість музею — чудово відтворені інтер’єри типових бойківських осель, колекція ляльок та сакральних пам’яток XVI—XVIII ст. (понад 130 ікон, 27 з них із XVI ст.), а також особливі писанки, що не розписані фарбами, а вишиті кольоровими нитками.

 

Церквами та монастирями

Місцеві церкви, як і більшість давніх церков Західної України становлять визначну архітектурну та сакральну цінність та можуть стати об’єктами окремого туру для тих, що цікавиться архітектурою та релігійними традиціями краю.

 


Найцікавішими культовими спорудами Долинщини у сенсі культурної спадщини є три міські церкви у районному центрі – Костел Св. Анни (ХІХ ст.), Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1896 р.), Костел Рождества найсвятішої Панни Марії (1835 р.); уже згаданий Монастир отців Василіян та церква Преображення Господнього (1570 р.), Монастир сестер Пресвятої Родини на Ясній Горі у с. Гошів; Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1686 р.) у с. Пациків; Церква Пресвятої Тройці (XVIII ст) у с.Максимівка і нарешті, Церква Вознесіння Господнього (1867) у с. Липа.

 


Якщо ви завітали на Долинщину, то Гошів – це те місце, яке ви просто зобов’язані відвідати. У Гошеві знаходиться два монастирі: чоловічий монастир отців Василіан та жіночий монастир Згромадження (згуртування) Сестер Пресвятої Родини. А Ясна гора, де вони розташовані, надихає давньою історією, особливим умиротворенням та казковою природою.
Монастир отців василіан у с. Гошів – це місце масового паломництва для католиків з багатьох різних країн. Перша історична згадка про нього датується 1509 роком.

Вигодський театр

Народний самодіяльний аматорський театр Вигодського будинку культури давно вже завоював собі любов та шану глядачів. За історією театру можна вивчати культурний зріз місцевого життя від початку минулого століття і до наших днів. Вигодський театр був і залишається гордістю місцевих громад, кузнею театральних кадрів з числа місцевої творчої молоді, чудовою розвагою для відвідувачів.

 


Театр зародився на початку 20 століття у с. Пациків, де на той час активізувався рух місцевої інтелігенції – діяла організація «Просвіта», підтримувався рух Січового стрілецтва. Приміщення для видовищ не було. Часто сценою і глядацькою залою служила громадська стодола. Влітку 1913 року була поставлена п’єса Івана Франка «Украдене щастя», яку готував до постановки місцевий учитель. П’єса мала великий успіх. До нинішнього дня у селі Пациків збереглася стодола Івана Супруна, де вона була зіграна.

 


Театральна студія у Пацикові бурхливо розвивалася, його діяльність хіба що переривалася першою та другою світовими війнами. Коли громадою села був збудований клубу вже в серпні 1936 року на його сцені була здійснена постановка оперети С.Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм».